Що таке цитати і як використовувати цитати в тексті: правила і рекомендації

Навчання в університеті, коледжі або технікумі неодмінно передбачає написання студентських робіт. Незважаючи на те яким саме є вид роботи: написання курсової роботи, дипломної роботи, есе, реферату тощо, обов’язково слід пам’ятати, що вони не є абсолютно унікальними, адже при написанні студенти додатково ознайомлюються з науковими роботами інших вчених, використовують їх думки. Говорити, що таке запозичення інформації неправильне не можна. Ви в праві використовувати чужі позиції, проте слід це правильно оформити. Найкращим варіантом у такому випадку є цитати.

Далеко не всі студенти, та й часом викладачі, точно розуміють що таке “цитата”, як її оформити та використовувати, проте спеціалісти ZULU – професіонали у цій сфері. Ми з легкістю можемо оформити найскладніші цитати та написати будь-яку студентську роботу, до того ж гарантуємо швидкість, якість вашого завдання та отримання в результаті бажаної оцінки.

Що таке “цитати”?

Єдиного визначення “цитати” немає, проте аналізуючи позиції різних науковців можемо розуміти як цитату вираз або частину вираз, запозичену з авторського тексту із зазначенням імені автора та з посиланням на джерело запозичення.

Як використовувати цитати?

Як випливає із самого визначення даного поняття, щоб не вступити в ряди порушників правил академічної доброчесності важливо:

1. правильно оформити цитату;
2. зазначити ім’я автора;
3. вказати джерело, де ви побачили вислів та звідки його запозичили.

Відсутність хоча б одного з цих елементів може свідчити про порушення правил та потягнути за собою негативні наслідки, у тому числі повернення на доопрацювання вашої роботи.

Розміщувати цитату в тексті можна по-різному: у епіграфі, у основній частині роботи чи у висновку, – тут вибір винятково за вами.

Проте слід пам’ятати, що цитату слід обирати не лише тому, що вона красива або автор відомий. Цитата повинна бути пов’язана з основним текстом, показувати проблематику питання або ж підкріплювати вашу позицію, якщо інше не визначено обставинами самого завдання. Окрім цього, важливо підібрати цитату визнаного автора, тобто щоб джерело виразу було перевіреним, адже цитати Івана Івановича на паркані не надто гарний аргумент, щоб представляти на публіку, у тому числі перед викладачем. Дуже зручно використовувати цитати, джерело походження яких міститься в інтернеті чи спеціальній базі наукових даних.

Трішки теорії…

Ключове завдання в оформленні цитат, а тому завдання, яке викликає найбільші труднощі, – це розставлення розділових знаків.

Пропонуємо такі схеми, де А – слова автора (ваші), П -- пряма мова (слова особи, думку якої запозичуєте):

1. Цитата після слів автора:. А «П». А «П?». А «П!»
2. Пряма мова перед словами автора: «П», - a. «П?» - a. «ПІ» - a.
3. Слова автора всередині дослівної цитати. «П, - а, - п» , «П, - а. - П» «П? a. П». «П! - а. - П».
4. Пряма мова всередині слів автора. А: «П!» - a A: «П?» - а.

Поради щодо оформлення цитат:

1. Якщо хочете звернути більше уваги на цитату, виділіть її курсивом;
2. Вказуйте точне джерело із зазначенням автора, щоб уникнути плагіату;
3. Підбирайте цитати, які будуть підкреслювати вашу думку;
4. Якщо цитата занадто довга, можете використати лише потрібну її частину, замінивши видалений текст трикрапкою, при цьому не змінюйте зміст цитати та не додавайте нові слова;
5. Віршовану цитату на початку тексту можете оформити як епіграф (стовпчиком, без лапок, вирівнювання з правої сторони, ім’я автора цитати після неї внизу). В основній частині тексту віршовану цитату оформлюйте як звичайну прозову цитату – у лапках з великої літери;
6. Правильне оформлення цитати не звільняє вас від обов’язку зазначити джерело у використаній літературі. Нещодавно ми розповідали як правильно оформити список використаної літератури – радимо ознайомитись.